УГОРЩИНА КИДАЄ ВИКЛИК ЄВРОСОЮЗУ: МІГРАЦІЙНА СУПЕРЕЧКА, ЗДАТНА РОЗІРВАТИ ЄC

27.09.2016 20:58

2 жовтня в Угорщині відбудеться референдум, який може стати історичним для всього Європейського Союзу.
Ні, Угорщина (на відміну від Британії) не виходить зі складу ЄС. Більше того, керівництво країни наполягає, що є "більш проєвропейським", аніж західноєвропейські держави. Однак наслідки голосування можуть мати тектонічне значення для єдності Союзу.
Адже на референдум пропонується винести питання про дозвіл Будапешту не виконувати окремі рішення ЄС.
Уряд напевно отримає підтримку тих, хто прийде на дільниці – опитування дають під 90%. Саме питання поставлене так, що підтримка виборців є гарантованою. Під сумнівом лише явка, і вона є важливою, адже референдум буде дійсним лише в разі голосування не менше ніж 50% виборців.
2 жовтня на виборчих дільницях угорці мають відповісти на питання: "Чи хочете ви, щоб ЄС мав право зобов’язати Угорщину до обов’язкового розселення негромадян Угорщини навіть без згоди на це угорського парламенту?". Йдеться, звісно ж, не про "абстрактних негромадян", а про мігрантів, які прагнуть отримати статус біженця в ЄС. А щоби сумнівів у цьому не лишилося, уряд ще влітку закупив зовнішню рекламу на суму 16 млн євро.
Країна була завішана плакатами із запитаннями: "Чи знаєте ви, що 300 людей загинуло від терористичних атак в Європі?", "Чи знаєте ви, що Брюссель хоче переселити до Угорщини ціле місто з мігрантів?", "Чи знаєте ви, що від початку міграційної кризи в Європі різко зросло насилля над жінками?".

"Чи знаєте ви, що Брюссель хоче переселити до Угорщини ціле місто з мігрантів?" Фото BBC
Уряд Віктора Орбана невідкладно отримав нову порцію звинувачень у ксенофобії і розпалюванні расової ворожнечі, але не в тому річ.
Найбільше питання – те, що на цій підставі Угорщина хоче відмовитися виконувати майбутні рішення Ради ЄС у міграційних питаннях. Юридично зобов’язуючі рішення. А це підриває юридичну базу функціонування ЄС.
І, як завжди у таких суперечках, жодна зі сторін не є на 100% правою.
До Брюсселя також є низка питань. А Будапешт – попри перше враження про некоректність його дій у міграційній сфері  – має підстави навіть заявляти, що він "рятує ЄС". Адже їх дії, зокрема, допомогли зупинити потік мігрантів до ЄС. Нехай навіть жорсткими методами.
Аби лише цей порятунок не коштував Європейському Союзу надто дорого.

"Ось це – біженці? Точно ні, вони нам брешуть!"
У вересні минулого року Рада ЄС ухвалила рішення про розподіл мігрантів з Африки, що накопичилися у спецприймачах в Італії, по всіх країнах-членах ЄС. Угорщина мала розселити 1294 шукачів притулку. Ніби й небагато (особливо якщо порівняти з мінімум 400 тисячами, які пройшли транзитом через Угорщину минулого року).
Але для прем’єра Віктора Орбана це стало питанням принципу, адже на зустрічах лідерів ЄС він переконував інших, що примусова "роздача мігрантів" є неприпустимою. І, здавалося, переконав. Але коли питання постало на Раді міністрів ЄС, Будапешт лишився у меншості. Угорщина тоді проголосувала проти квотного розподілу мігрантів, а згодом – публічно відмовилася виконувати рішення ЄС.
Ще взимку Орбан оголосив про намір провести референдум з цього приводу. Подальші події дали угорській владі ще більше приводів опиратися: в травні Єврокомісія оголосила про намір оголосити новий квотний розподіл. Вже без визначених цифр.
Зараз угорська влада каже, що проводить референдум для того, щоби згодом мати підстави не виконувати нове рішення про розподіл мігрантів.
Ви впевнені, що ЄС потерпає від кризи через біженців із Сирії та інших країн регіону? В Угорщині з вами не погодяться.
"Наша думка чітка: це не криза біженців, а міграційна криза. Це важливо", - розпочав розмову з ЄП речник угорського уряду Золтан Ковач.
На цьому ґрунтується позиція Угорщини. І не лише Угорщини. Тут наполягають: ті, хто прибули до країни з ЄС, не є класичними біженцями, адже вони могли лишитися у безпечній Туреччині, Греції, Македонії, Сербії...
"Ніхто не має права порушувати наш кордон, нишком потрапляючи до Угорщини з безпечної Сербії. Адже якщо ти біженець, ти маєш лишитися там, де безпечно. Але мігранти хочуть потрапити туди, де соціальні виплати вищі. Вони відмовляються здавати відбитки пальців, відмовляються чесно повідомляти свою національність. Такого наші громадяни не терплять", - каже ЄП Дьордь Баконі, радник Орбана з питань безпеки.
"90% людей, які увійшли до Угорщини, казали нам, що вони народилися 1 січня. Або було таке, що протягом кількох днів тисячі людей заявляли нам, що вони врятувалися з одного сирійського села, називаючи ідентичну назву. Тобто вони брехали нам", - ділиться з кореспондентом ЄП враженнями про біженців керівник поліції країни Золт Халмоші.
От тільки далеко не всі інші країни ЄС підтримали таку позицію. Багатьох обурила відмова від виконання рішень ЄС. Подекуди звучала навіть думка про те, що "нахабний" Будапешт треба покарати його ж методом.
"Може нам теж треба провести референдум і спитати громадян, чи має Угорщина отримувати від ЄС 22 млрд євро через структурні фонди та 3,45 млрд на розвиток сільської місцевості?" пожартував у відповідь на наміри Бюдапешта Александер Стубб, міністр фінансів Фінляндії.

Довести світу
Проблемою угорської влади стало те, що у питанні біженців вона йде всупереч європейському тренду. А до того ж, нагадаємо, ставить під сумнів рішення Ради ЄС.
В Угорщини і без того чимало іміджевих проблем.
Ця країна часто йде всупереч думці ЄС, до неї часто лунає критика від Ради Європи (то через питання свободи ЗМІ, то через права меншин). Критики навіть напівжартома називають її "диктатурою". Міграційна криза 2015 року загострила питання до Угорщини, адже саме в Будапешті почали накопичуватися мігранти, які до того без особливої уваги до себе подолали тисячу кілометрів Європою – від Греції до Угорщини.
Однак – і це показово – угорська влада впевнена у своїй правоті і намагається довести свою позицію.
Тому закордонним журналістам, що їдуть до Угорщини для висвітлення референдуму, нескладно домовитися про зустріч на високому рівні. А в уряді створений "міжнародний комунікаційний офіс", який очолив речник прем’єра Золтан Ковач, угорець із британською освітою.
"Я звик до жорстких питань. Намагаюся зустрічатися з усіма і пояснювати", – каже він.
Чи не найбільшою проблемою є звинувачення у порушенні прав мігрантів. І, як часто буває, обгрунтовані претензії (зокрема, щодо умов утримання в таборах для мігрантів; кореспондент ЄП надавав запит на їх відвідування, але отримав відмову) перемішані із міфами.
Так, минулого року всі телеканали світу облетіло відео, на якому угорська відеооператор підставила підніжку сирійцю, який пробігав повз із дитиною на руках.

Ця історія завдала серйозного удару по репутації Угорщини. Але значно менше людей помітили, що за кілька днів дівчину-оператора звільнили, а згодом висунули їй кримінальне звинувачення.
"Про нас кажуть, що ми застосовуємо силу до мігрантів, погано поводимося з ними. Я також читав, що ми використовуємо собак для того, щоби вполювати нелегалів на кордоні, - ділиться роздумами Золт Халмоші, керівник угорської поліції. –
У мене питання: чому немає жодного відеозапису, жодного фото таких випадків? Хоча у кожного мігранта є мобільний з відеокамерою. Чому жоден із них не зафіксував такі випадки?
Відповідь проста: цього не було. Інакше ми просто не могли би зберігати в таємниці свої порушення протягом стількох місяців".

Небезпечні мігранти
Непросте питання: чому ж тоді в Угорщині настільки жорстке несприйняття ідеї про перерозподіл мігрантів? Чому перспектива розміщення всього 1300 біженців (переважно з Північної Африки) викликала настільки різкий спротив влади?
Адже йдеться точно не про економічні мотиви. Простий підрахунок свідчить, що одних лише витрат на рекламну кампанію було б достатньо, щоби витратити по 12 тисяч євро на кожного.
Та й самі угорці наполягають:
питання не в грошах, а в принципі.
Урядова рекламна кампанія доводить формулу "мігранти=небезпека", але навіть серед представників влади є сумнів у цій тезі.

 Пародія на антимігрантську пропаганду: "Чи знаєте ви, що найбільша загроза угорським спортсменам під час Олімпіади була від іноземних конкурентів?"
"Коли в 2015 році до нас прибула величезна кількість мігрантів, вони не створили для нас жодних безпекових проблем. Перш за все – через те, що вони не мали намір лишатися в Угорщині. Всі хотіли якнайшвидше потрапити до Німеччини, Швейцарії і так далі, а тому уникали дій, через які вони могли  затриматися в угорській в’язниці", - розповідає ЄП керівник угорської поліції.
Радник прем’єра Угорщини з питань безпеки, генерал Дьордь Баконді має іншу думку:
"Більша частина – справді жертви ситуації, але є ті, хто становить небезпеку. Одна з них – ті, хто брав участь у бойових діях, хто вбивав людей. Серед них можуть бути потенційні  виконавці терактів.
Друга категорія – "сплячі агенти" спецслужб, зокрема Сирії чи Ірану.
Третя категорія – ваххабіти, представники радикальних сунітських рухів. Частина біженців, а також 2-3 покоління мігрантів будуть розчаровані, бо не отримають того рівня добробуту, на який сподівалися. І вони – схильні до радикалізації".
Однак не під запис представники угорської влади визнають – проблема не тільки і не стільки у безпеці.
Керівництво Угорщини – проти біженців-мусульман. Хоча ніхто не може визнати це офіційно,
адже така політика суперечить низці міжнародних конвенцій.
"Ми не хочемо інтегрувати мусульман. У нас країна з тисячолітньою історією. Ми хочемо лишитися такими, як ми є. І тому ми не хочемо мати тисячі людей з іншою історією. З ними Угорщина невідворотно зміниться", - пояснив один зі співрозмовників ЄП.

"Привіт, диктаторе!"
Окремий вимір конфлікту між Угорщиною та Євросоюзом – особистісний. Він не є причиною, але скидати його з терезів також не варто.
В Будапешті не приховують критичного ставлення до голови Єврокомісії, колишнього прем’єр-міністра Люксембургу Жана-Клода Юнкера.
Угорщина (разом з Великою Британією) була однією з двох країн, що рік тому проголосували проти номінування Юнкера на посаду керівника виконавчої влади ЄС. Юнкер та Орбан публічно не сваряться, але помітити їх неприязне ставлення один до одного – нескладно.
Багато хто пам’ятає епізод на відкритті саміту Східного партнерства у Ризі, коли Юнкер привітав Орбана словами: "Привіт, диктаторе!". Та найсвіжіший конфлікт датований вереснем 2016 року, коли давній соратник Юнкера, міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн закликав виключити Угорщину з ЄС.
В Будапешті також не приховують свого скептичного ставлення до керівника Єврокомісії.
"Європейська комісія постійно порушує правила, встановлені установчим договором ЄС, та перебирає на себе більше повноважень, аніж їй надано", - каже Золтан Ковач.
Його підтримує держсекретар МЗС Угорщини у справах ЄС Шаболч Такач, який зауважив, що ЄК надто часто зазіхає на компетенцію країн-членів" (інтерв’ю Такача ЄП планує опублікувати наприкінці тижня).
Поза тим, роль особистого конфлікту Юнкера та Орбана не варто перевищувати –
угорський лідер був "білою вороною" в ЄС і за попереднього складу Єврокомісії.
"Єврокомісія намагається втручатися у питання, в яких ми не делегували Брюсселю свій суверенітет. Приклад – 2012 рік, коли йшлося про нову конституцію Угорщини. Конституція – це суверенне питання країни-члена, і ніхто інший не має права навіть замислюватися над нею. А ми увійшли у тривалу юридичну суперечку з Єврокомісією про зміст нової конституції Угорщини.
Зараз так само ставлять питання до Польщі з конституційних питань", - згадує Золтан Ковач.
Як відомо, зауваження до Будапешта були пов’язані з тим, що ініційовані владою зміни до Конституції, серед іншого, обмежили повноваження судової гілки влади та зменшували можливості партій для політичної агітації.
Але в Угорщині доводять, що вони лишаються демократичною країною, і наполягають, що ЄС не має перейматися їхніми внутрішніми справами.

На порозі великих змін
Хай там як, Угорщина лишається членом ЄС.
"Ми категорично відкидаємо можливість виходу з Євросоюзу, це не розглядається. У нас є громадська підтримка членства, 70% за, тому про жодне повторення Brexit не йдеться", - пояснює держсекретар у справах Європи Шаболч Такач.
Та попри це, на відмову Будапешта виконувати рішення Ради ЄС складно буде закрити очі. Та й в офісі Орбана кажуть, що готуються до тривалого протистояння, і саме для цього організували референдум. По суті, він не матиме законодавчого значення, однак потрібний для того, щоби посилити позицію Орбана у переговорах.
"Коли ви ведете суперечку з Брюсселем, вам потрібно зібрати найпотужніші козирі. І саме це ми зараз робимо", - пояснює речник прем’єра.
Золтан Ковач визнає, що
з часом під сумнів можуть потрапити установчі угоди ЄС, адже Лісабонська угода вже зараз "не відповідає реаліям".
"Керівникам країн-членів варто вести розмову про нову редакцію договору ЄС. Відкриту розмову. І не лише через міграцію. Від часів Лісабона надто багато змінилося, ми пройшли через економічну, фіскальну, міграційну кризу. Змінилася глобальна ситуація у світі, економічні обставини. І ми віримо, що країни члени мають знову провести переговори (щодо нових угод Євросоюзу)", - каже Золтан Ковач.
В Угорщині виступають проти посилення ролі Брюсселя. Є ідея про те, щоби надати країнам-членам більше можливості для того, щоби зупиняти дію спільних європейських правил.
І, нарешті, головне – там вважають, що роль країн Східної Європи є недооціненою.
"Країнам Вишеграду (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина. – ЄП), тобто новачкам ЄС, є що сказати. І Брюсселю варто було би дослухатись до наших порад, замість того, щоби називати нас антиєвропейськими і ставити під сумнів нашу належність до ЄС", - зазначає він.
Так, Брюссель може фінансово покарати уряд Орбана за показове невиконання рішень ЄС. Але в Будапешті на практиці довели, що готові наполягати на своїй позиції попри фінансові втрати. Та й Угорщина – не одна країна, що не виконує план ЄК з розподілу мігрантів. Таких – більшість.
Тому Орбан, попри суперечність його постаті, ще може сколотити коаліцію на свою підтримку.
Отже, як швидко переговори з тематики мігрантів перейдуть до глобальніших питань – спрогнозувати важко. Але те, що це станеться, стає все більш реальним.

comments powered by HyperComments

Последние