КРИМ, Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ: ЖИТТЯ ПІСЛЯ 16 БЕРЕЗНЯ 2014 РОКУ

16.03.2016 05:00

Два роки тому, 16 березня 2014 в Криму був проведений так званий «референдум», в результаті якого Росія анексувала півострів.

За даними російського керівництва, начебто, «за» приєднання Криму до РФ проголосували 96,7 % мешканців. Громадське вирішило згадати, як це відбувалось два роки тому. Дивіться про події того часу у фільмі Наталі Гуменюк та Нікіти Мікєнзіна «Крим, я люблю тебе. Життя після 16 березня 2014».

Цей фільм було знято до, під час та після «референдуму».

«Ми сподіваємося, що Аксьонов не кине нас до в'язниці лише через те, що маємо іншу думку», – говорять жительки Сімферополя, котрі ще за кілька днів до розмови виходили на мітинги з українськими прапорами.

«Що змінилося? Чекаємо на сезон» — впевнена Наталя, що продає сувеніри під Ластівчиним гніздом, не помічаючи військових довкола та заблокованих банкоматів.

«Якби Київ не захопила банда екстремістів, то ми в Росії не опинилися», — переконаний ветеран з Севастополя, який святкує перемогу.

Нині уся увага прикута до Сходу України. Проблеми Криму, проблеми людей, які там лишаються нікуди не поділися.

Чому все сталося саме так? Яких помилок можна ще уникнути? З якими складнощами стикнулися? Що ще можна робити? Чим саме допомогти? Про що говорять жителі Севастополя, Бельбека, Ялти, Сімферополя, Бахчисарая.

Працювати журналістам з камерами в Криму сьогодні непросто. Цей репортаж знято на мобільний телефон та невеличку камеру.

«Нас просто було дуже мало», — повторюють кримчани, які переймаються, що робити тим, хто не хоче втрачати українського громадянства. Насправді їх набагато більше, ніж думають на великій землі.

comments powered by HyperComments

Последние