ВІДКЛАДЕНИЙ СТАТУС ДОНБАСУ: БАНКОВА НЕ МОЖЕ ЗІБРАТИ ГОЛОСИ І ТЯГНЕ ЧАС

21.01.2016 09:24

"Всі політичні фракції повинні знайти в собі сили проголосувати за децентралізацію" - такими словами спікер парламенту Володимир Гройсман переконував з екранів телевізорів народних обранців підтримати зміни до Конституції щодо децентралізації, а також особливого порядку місцевого самоврядування на Донбасі. Втім, за даними джерел 112.ua у Верховній Раді, незважаючи на докладені Адміністрацією президента зусилля, зміни до Конституції готові підтримати не більше ніж 280 народних депутатів, а як відомо, для результативного голосування за ці зміни необхідно, щоб їх підтримали не менше ніж 300 парламентаріїв.

Примус до особливого статусу

Нагадаємо, що парламент на позаплановому пленарному засіданні влітку минулого року після обробки народних депутатів з боку посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, який наполягав на якнайшвидшому прийнятті зазначених змін, а також президента України Петра Порошенка, підтримав в першому читанні президентський законопроект про внесення змін до Конституції. В якому, серед іншого, була норма щодо особливого порядку місцевого самоврядування на Донбасі. Очікувалося, що остаточно поправки будуть прийняті ще до кінця 2015 року.

Однак, як відомо, ситуація на Донбасі суттєво погіршилася. Незадовго до жовтневих переговорів "нормандської четвірки" різко зросла кількість бойових зіткнень на всіх ділянках лінії зіткнення.

"США погодилися відкласти внесення змін до Конституції щодо особливого порядку місцевого самоврядування. У Вашингтоні вважають, що спочатку потрібно забезпечити справжнє припинення вогню, а також передати Україні контроль над кордоном", - розповідають джерела 112.ua в Верховній Раді.

Особливий статус: бути чи не бути

З початком 2016 року так званий особливий статус Донбасу знову висунувся на перший план у переговорах.

Україна і Росія неодноразово публічно обмінювалися звинуваченнями у зриві Мінська-2. Спікер Держдуми Сергій Наришкін звинуватив Київ у зриві мінських домовленостей і навіть запропонував ЄС ввести щодо нього санкції за це, чим розсмішив багатьох аналітиків. Тим часом на Донбасі, незважаючи на офіційне перемир'я, продовжували гуркотіти постріли.

В результаті, виконання Мінська-2 хоча й перенесли на 2016 рік, під сукно його ховати не збиралися, і незадовго до Нового року Адміністрація президента приступила до активної фази переконання депутатів у необхідності змін до Основного закону щодо особливого порядку місцевого самоврядування на Донбасі.

Однак, незважаючи на майже двомісячну обробку з боку Банкової і самого Петра Порошенка, а також емісарів від канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда, які виступають за швидке внесення змін до Конституції щодо децентралізації і так званого особливого статусу, 300 голосів за зміни до Конституції у парламенті поки зібрати не вдалося.


Слід зазначити, що, на відміну від Франції та Німеччини, США прямо пов'язують ухвалення скандальних змін до Конституції з виведенням всіх іноземних воєнізованих формувань з території Донбасу. У той же час, за даними джерел 112.ua у Кабінеті міністрів, в США хотіли б врегулювати кризу на Донбасі до президентських виборів, які, як відомо, заплановані на листопад 2016 року.

"Банкова використовувала всі можливі інструменти для переконання необхідної кількості депутатів. Був і шантаж, і загроза порушення кримінальних справ. Однак, незважаючи на це, Адміністрації президента вдалося заручитися підтримкою лише близько 280 народних депутатів", - розповідають джерела 112.ua в Верховній Раді.

Відкладений статус

За словами співрозмовників агентства, спочатку планувалося, що голосування за внесення змін до Конституції щодо децентралізації, а також особливого порядку місцевого самоврядування відбудеться до кінця поточної сесії парламенту. Однак тепер, коли на Банковій не впевнені в позитивному результаті, реалізовують альтернативні варіанти.

Зокрема, група народних депутатів звернулася до Конституційного суду з проханням роз'яснити терміни прийняття змін до Основного закону. А у Верховній Раді зареєстровано законопроект про новий порядок ухвалення змін до Конституції. Також серед іншого обговорюється варіант про голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації без норми про особливий статус Донбасу. У той же час слід зазначити, що в такому випадку законопроект потрібно буде повторно відправити на експертизу до Конституційного суду. Як би там не було, всі ці дії мають одну очевидну мету – затягнути процес прийняття рішення, не зриваючи основних домовленостей із західними партнерами і залишаючись у полі "Мінська-2".

"Банкова змушена тягнути час. З одного боку, ЄС наполягає на якнайшвидшому ухваленні змін до Конституції (щодо статусу Донбасу, – ред.). У той же час треба пам'ятати, що норма про так званий особливий статус неоднозначно сприймається суспільством, а рейтинг глави держави вже далеко не 50%", - відзначають співрозмовники видання.

За їхніми словами, якщо необхідної кількості голосів під законопроектом не буде зібрано, то розглядається також варіант розпуску парламенту і проведення восени дострокових виборів до ВР.

"Завдання - дотягнути до президентських виборів у США. Після них ситуація з реалізацією мінських домовленостей у будь-якому випадку зміниться", - додають джерела.

У результаті, можна зробити висновок, що час "Ч" щодо особливого статусу Донбасу наближається, хоча й дещо уповільненими темпами. Втім, джерела 112.ua в "Блоці Петра Порошенка" оцінюють ймовірність результативного голосування за законопроект на цій сесії парламенту з вірогідністю в 30%.

comments powered by HyperComments

Последние