НЕЗАДОВІЛЬНО. КОАЛІЦІАНТИ ЗА РІК ВИКОНАЛИ ОБІЦЯНКИ НА ТРЕТИНУ. ІНФОГРАФІКА

27.11.2015 21:29

НВ оцінило, як реалізували Коаліційну угоду провладні сили і наскільки ефективно вони виконали зобов'язання, які взяли на себе рівно 12 місяців тому
В умовах економічної розрухи та ескалації військових дій на сході України минулого року українці провели президентські та парламентські позачергові вибори. 27 листопада 2014 року очільники п’яти партій, яким наша країна довірила проведення життєво необхідних реформ, парафували Коаліційну Угоду (КУ).

Документ під назвою Європейська Україна, а саме так охрестили Угоду, був підписаний головами депутатських фракцій Олександром Турчиновим (Народний фронт), Юрієм Луценком (Блок Петра Порошенка), Олегом Березюком (Самопоміч), Олегом Ляшком (Радикальна партія) та Юлією Тимошенко (Батьківщина).

Коаліційна Угода покликана задекларувати основну стратегію та майбутні кроки новообраної влади. Саме вона покладена в основу і Стратегії України 2020, і реформ, які наразі, всупереч спротиву старої системи, проходять у країні. Пакт декларує 17 основних напрямків реформ. Це 513 зобов’язань, із яких 290 в економічній сфері. Усі вони мають бути втілені протягом 2015-2019 років.

Оцінити реальне втілення зазначених зобов’язань і своєчасність їх виконання парламентом, Урядом, Адміністрацією Президента та виконавчими органами, спираючись лише на текст Угоди, надзвичайно складно. На сьогодні правляча Коаліція, за спостереженнями опитаних НВ експертів, часто сама не в змозі оцінити реальний стан завдань, і не веде єдиного обліку. Навіть більше, подекуди серед депутатів лунають заклики не заохочувати візуалізацію стану виконання завдань Коаліційної Угоди.

До того ж близько 42% із перелічених в КУ пунктів не мають конкретного встановленого терміну виконання і потребують уточнення членами Коаліції. В економічній сфері це 31% “безстрокового реформування”, так необхідного для країни, економіка якої перебуває у рецесії ще з другої половини 2012 року.

У розпорядженні НВ все ж таки опинився внутрішній звіт щодо фактичного становища плану виконання завдань Угоди, який курсує між політичними фракціями. Спираючись на нього та відкриті дані Національної ради реформ, НВ сформувало єдину картину ефективності роботи законодавчої і виконавчої влади.

"В цілому, в процесі виконання знаходяться практично усі зобов’язання. На сьогоднішній день виконано 65 зобов’язань Коаліційної угоди, або 34,6% [із запланованих на поточний рік]. На 4 квартал 2015 року заплановано виконання 115 завдань, з них виконано повністю 13. Із завдань, по яких не встановлено строк виконання, виконано 31 зобов’язання”, – зазначено у звіті.

Повністю виконано в обумовлений строк лише 20 зобов’язань із 143 завдань, запланованих на період з четвертого кварталу 2014 до третього кварталу 2015 року. Крім цього, ще 14 зобов’язань виконано достроково.

Так, наприклад, серед основних не виконаних протягом четвертого кварталу 2014-го позицій Коаліційної Угоди прийняття нової редакції закону Про державну службу. За законопроект у другому читанні мали проголосувати у Верховній раді вчора, 26 листопада, проте його перенесли на 1 грудня, вівторок.

Фактично, державна служба – це перша реформа, якою повинні були зайнятися усі провладні структури – змінити місію, принципи та методи своєї роботи, щоб надалі впровадження усіх наступних реформ було швидким та якісним. На практиці ж – це та реформа, яка не відбувається. Прогрес виконання задач у цій сфері один із найнижчих – лише 33%, згідно з даними Нацради реформ, і на 100% реформа не вкладається у графік виконання поставлених задач.

Із 11 завдань, які потрібно було виконати за перший рік дії КУ, у тому числі й ухвалення вищезазначеного закону, реформатори вчасно встигли лише розробити відповідний законопроект та прийняти концепцію реформування державного управління. Не провели аналіз та реорганізацію структури органів державної влади. Досі не запровадили механізм фінансування держорганів.

“Ми, народ України, наймаючи людей на службу суспільству, маємо встановити мотивацію людей, які ідуть на держслужбу, оплату їхньої роботи, їхні соціальні гарантії, вимоги і відповідальність. На жаль, ми маємо повний дисбаланс: мало платимо їм, закриваємо очі на те, що вони роблять, і роблять неякісно. У результаті маємо управління, яке знаходиться на рівні минулого століття”, - каже виконавчий директор громадської організації Міжнародний центр реформ Олександр Носаль.

Щоб віднайти баланс між забезпеченням гідного існування держслужбовців і їхнім збагаченням за рахунок держави необхідно визначитися з функціями, які має виконувати держава, суттєво скоротити їхню кількість, запровадити автоматизацію державних послуг. Це, відповідно, призведе до масштабного скорочення штату працівників і витрат бюджету на їхнє утримання, та підвищення ефективності їх роботи.

“Потрібно суттєво скоротити бюрократію, держава має бути сильною в обмеженій кількості функцій: зовнішня політика, оборона і безпека, податки і фінансово-валютне регулювання. Все інше можна віддавати в руки приватних структур, на аутсорсинг, чи варіанти спільного приватно-державного партнерства”, - зазначає Носаль.

Також ще минулого року планувалося здійснити заходи для гарантування на рівні закону незалежного статусу регулятора у сфері енергетики - НЕРК. Відповідно до вимог Третього енергетичного пакету, ще 25 березня 2015 на засіданні Уряду було схвалено законопроект Про державне регулювання у сфері енергетики, та відправлено на доопрацювання регулятору.

“Ми свою роль щодо розробки закону, його погодження із енергетичним співтовариством і Кабінетом міністрів, і його подачею до Верховної ради виконали. Після чого ми виконуємо таку виховну функцію, пояснюючи депутатам у чому [полягають] основні концепції, знову переписуємо одне і те саме. Залежить прийняття закону від згоди у Верховній Раді”, – коментує Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НЕРК).

Реформа в енергонезалежності, за даними Нацради реформ, є найповільнішою – лише на 31% виконано завдання, необхідні для реформування галузі. Зокрема, ще наприкінці минулого року влада повинна була прийняти законопроект про ринок природного газу і втілити відповідні організаційні заходи щодо забезпечення відокремлення транспортування та розподілу природного газу від інших видів діяльності.

“Тут йдеться про поділ функцій НАК Нафтогаз Україна із виділенням окремих видів діяльності для того, щоб уникнути питання субсидування [окремих галузей та підприємств] і, відповідно, впливу різних підрозділів Нафтогазу на ринок. Тобто необхідно, щоб видобуток, транспортування та постачання здійснювалися незалежними суб'єктами, які не зможуть скооперуватися і здійснювати негативний вплив на конкуренцію”, - пояснює старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква.

Також влада не здійснила зниження рентних ставок на видобуток газу, яке мало відбутися ще 1 жовтня 2015 року. Та створити умови до цього часу для залучення кваліфікованих інвесторів до управління активами газотранспортної системи та підземних сховищ газу, які передбачатимуть 100% збереження майна.

У другому кварталі поточного року мав був прийнятий закон щодо підтримки вугільної галузі, впроваджена біржова форма електронної торгівлі щодо енергетичного вугілля для визначення об’єктивної ринкової ціни з метою забезпечення самоокупності видобутку вугілля та скорочення до 2020 р. державної підтримки.

До досягнень у цій реформі можна віднести диверсифікацію маршрутів енергопостачання та постачань для атомних електростанцій, і, відповідно, зниження залежності від російського газу, припинення будівництва енергоблоків Хмельницької АЕС спільно із країною-агресором. Здійснюється поетапне підвищення тарифів на газ та електроенергію, у відповідності до зобов’язань України перед МВФ. І, звісно, розроблено цілу низку законопроектів, концепцій, звітів щодо ефективнішого функціонування паливно-енергетичного комплексу країни.

Податкова рік перетримала 40-тисячний штат своїх працівників. Скорочення перенесене на перший квартал 2016-го
Ще у першому кварталі 2015 року планувалось суттєве зменшення чисельності Державної фіскальної служби (ДФС). На початку поточного року ДФС налічувало 58,8 тисяч працівників, включаючи 11 тисяч митників. Розпочнуть процес оптимізації, як анонсував голова ДФС Роман Насіров, лише у першому кварталі 2016 року. “З 1 січня 2016 року в ДФС проведуть скорочення чисельності працівників на 30%. Із 58 тисяч працівників, які у нас є зараз, залишиться 41 тисяча”, - повідомив він.

В цілому реформа оподаткування експертами з Нацради реформ оцінюється позитивно – прогрес у виконанні запланованих завдань оцінюється у 69%. Були створені, обговорені і прийняті усі заплановані концепції, плани і законопроекти по реформуванню податкового кодексу і ДФС, удосконалено законодавство щодо контролю за трансфертним ціноутворенням і стратегію уникнення подвійного оподаткування.

І єдине, що не спромоглася вчасно і у повному обсязі втілити діюча влада – реально скоротити кількість та обсяг податкової звітності задля скорочення витрат часу та коштів платників податків в процесі нарахування та сплати податків шляхом скорочення, та забезпечити безперешкодне дистанційне звітування та сплату податків.

І, звісно, Мінфін повинен був подати проект нового Податкового кодексу ще у вересні поточного року. А наразі маємо ситуацію, коли не відома навіть остаточна модель оподаткування, за якою українці мають розпочати жити вже фактично за місяць.

“Тому наразі бізнес, зважаючи на те, що ми знаходимося перед початком наступного календарного року, і для компаній це наступний фінансовий рік, схиляється до того, що, нові ставки, або нові умови для податкової системи можна було б прийняти, але запроваджувати в життя точно не з 1 січня 2016 року. Щоб вони виконувались бізнесом, який пов'язаний зі своїми штаб квартирами, або має розгалужену сітку бізнес-активності, і для якого дуже важливий процес бізнес-планування, запровадження нових ставок можливе через півроку, як він буде прийнятий, або навіть з 1 січня 2017 року”, - зазначила виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев'янко.

 

Ще на початку року Парламент та Кабмін мали приступити до створення Національної комісії з регулювання транспорту. Мінінфраструктури розробило відповідний проект закону, та він, як і більшість нових регуляторних актів, зависнув у Верховній раді на стадії обговорення. Зазначеним законопроектом також передбачено поступову ліквідацію перехресного субсидіювання між вантажними та пасажирськими перевезеннями, і впровадження механізмів компенсації збитків перевізникам від здійснення пасажирських перевезень за тарифами, які є нижчими, ніж економічно обґрунтовані.

Не відбулося і прийняття нового закону про залізничний транспорт, який передбачає збереження монополії держави відносно володіння об’єктами інфраструктури залізничного транспорту та локомотивами, створення конкурентного ринку перевізників, забезпечення рівного доступу всіх суб'єктів господарювання до об'єктів інфраструктури. “Законопроект доопрацьовується спільно з європейськими експертами для приведення у відповідність до положень актів законодавства ЄС у сфері залізничного транспорту, імплементацію яких передбачено Угодою про асоціацію України та ЄС”, - зазначається у Звіті про КУ.

У третьому кварталі 2015 року мав бути прийнятий також закон щодо здійснення перевезень внутрішніми водами річковим транспортом. Ним передбачено і встановлення правил управління портовою інфраструктурою, порядку здійснення комерційної діяльності в річних портах, підходів до закріплення об’єктів портової інфраструктури в державній власності або їх приватизації.

“Непроста ситуація в сфері інфраструктури, адже багато інтересів там перетинається, інтересів з боку бізнесу, державних інтересів. І іноді можна зрозуміти міністра [інфраструктури Андрія Пивоварського], адже він має балансувати всі ці речі і виходити з уніфікованої позиції. Але іноді суспільний інтерес іде в розріз з тим, що можуть хотіти певні бізнес групи”, - пояснює затримки в прийнятті законопроектів Дерев'янко.

З іншого боку, за її словами, над законопроектом, який стосується залізничного транспорту, ще потрібно добре працювати. “Ми виклали свої зауваження Мінінфраструктури. Але там представлена не тільки позиція наша і серйозних бізнес груп, але і представлені інтереси групи СКМ. Тому ця дискусія ще триває, і буде продовжена, сподіваємось, не довше ніж до кінця цього року”, - каже представниця бізнес-асоціації.

 

У 76% оцінює Національна рада реформ просування завдань направлених на децентралізацію місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Зокрема, у кожній області відкриті Офіси реформ за сприяння донорської допомоги, за сприяння яких були розроблені Перспективні плани формування територій громад. Впроваджено он-лайн платформу Державного фонду регіонального розвитку, що дозволить проводити відбір інвестиційних проектів на основі відкритого конкурсу.
Також, як пункт фінансової децентралізації, прийнято зміни до Бюджетного та податкового кодексів, якими було передано органам місцевого самоврядування додаткові бюджетні повноваження і стабільні джерела доходів для їх реалізації.

З іншого боку, протягом третього кварталу 2015 року планувалось законодавче забезпечення збільшення рівня фінансування місцевих бюджетів, яке виконане не було. Зокрема, до муніципалітетів передбачалося направити надходження від податку на доходи фізосіб (ПДФО), зібрані на місцях. Або, наприклад, укладання угод між господарствами та органами місцевого самоврядування для фінансування розвитку сільської місцевості, передбачивши відповідні кошти у складі фіксованого сільськогосподарського податку.

Фінансова децентралізація наразі навіть важливіше завдання, ніж територіальна чи функціональна сторони децентралізації, впевнений Носаль. “Чим краще працює регіон, створює сприятливі умови для ведення бізнесу і залучення інвестицій, тим більше у нього має залишатися у розпорядженні коштів. Це має бути система мотивації керівників регіонів, навіть з точки зору заробітних плат держчиновників, яка має залежати від показників соціально-економічного розвитку регіону”, - каже він.

Результатами фінансової децентралізації за січень-вересень 2015 року стало зростання доходів місцевих бюджетів на 40,7% - це 70,9 млрд грн., проти 50,4 млрд грн роком раніше. Окрім цього створено 159 об’єднаних територіальних громад, які об’єднали майже 800 сільських, селищних і міських рад. Чи не вперше розроблені та затверджені Перспективні плани розвитку областей.

Хоча в цілому, як зазначає внутрішній Звіт про стан виконання плану Коаліційної угоди, децентралізація відбувається повільними темпами і з порушеннями встановлених термінів щодо виконання визначених заходів. Подальша комплексна робота з впровадження реформи має здійснюватися вже у контексті змін до Конституції України. Зокрема, в частині передачі повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування.

На цьому Звіт щодо впровадження норм Коаліційної угоди завершується. Якщо ж звернутися до звіту Національної ради реформ робимо висновок, що не вкладаються у терміни виконання, окрім реформи держуправління, також реформування охорони здоров’я.

В цілому половину запланованого виконано (55%). Наприклад, прийняті закони, які дозволяють використовувати механізм державних закупівель ліків та медвиробів через міжнародні організації. Також Україна долучилася до Глобальної ініціативи з безпеки та охорони здоров’я, що є етапом виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Одночасно не вкладаються в термін такі ініціативи як перехід на фінансування на основі подушового нормативу, не відбулося істотного прогресу у дерегуляції фармацевтичного ринку.

Надзвичайно повільно просувається реформа з оновлення влади та антикорупційна реформа. Наприклад, не втілені заходи щодо створення антикорупційної прокуратури, не було введено в дію нову систему фінансового контролю активів і доходів державних службовців, не внесено законопроект про порядок перевірки на доброчесність осіб, уповноважених на виконання державних функцій.

Експерти погоджуються, що на шляху проведення реформ існує проблема в бажанні домовлятися. Всадити за стіл переговорів представників різних фракції, різних держорганів і гілок влади надзвичайно складно, ще складніше дійти компромісу. “Я є прихильником компромісів, завжди намагаюсь посадити [різні] групи домовлятися – якщо не домовляться, то нічого і не буде. Ми це бачимо у будь-якому законопроекті. За варіантів, коли різні групи виходять на медійний майданчик, і домовляються за допомогою медіа, я ще не бачив ефективних результатів, - каже заступник глави адміністрації президента Дмитро Шимків. – [Окрім складності знайти компроміси] є ще особисте его, яке я бачу в різних [людях], якого більше, ніж бажання змінити країну.” Це, за його словами, часто викликає апатію і призводить до “опускання рук” у тих, хто справді протягує реформи.

“У зрілому суспільстві необхідність співпраці в Парламенті, і з Кабміном напрошується сам собою. Адже, з одного боку, парламентарі мають затверджувати норми, які пропонує Уряд, а з іншого - Кабмін несе відповідальність за виконання плану і за відсутність дисбалансів в макроекономічній ситуації. Тому я за здорову співпрацю”, - висловлює думку бізнес-спільноти Дерев'янко.

comments powered by HyperComments

Последние