УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ УКРАЇНИ З ЄС: НЕПРИЄМНІ СЮРПРИЗИ ПРОЦЕСУ РАТИФІКАЦІЇ

23.10.2015 17:31

На тлі дискусії про референдум у Нідерландах щодо угоди про асоціацію між Україною та ЄС, варто нагадати про той факт, що ратифікацію документа завершили лише 22 країни Євросоюзу. Чи варто чекати нових сюрпризів?

У Києві розраховують, що вже до кінця 2015-го року всі країни ЄС ратифікують Угоду про асоціацію й зону вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною. Зокрема, з такою заявою в четвер, 22 жовтня, виступив український прем'єр Арсеній Яценюк.
Згідно з довідкою Ради ЄС, загалом шість країн досі офіційно не поінформували Брюссель про затвердження документа, а саме - Бельгія, Чехія, Італія, Кіпр, Нідерланди та Греція. При цьому Бельгії, Чехії, Італії та Кіпру залишився лише формальний крок: національні парламенти в цих країнах угоду вже ратифікували, але їхні уряди ще офіційно не повідомили про це секретаріат Ради ЄС. У випаду з Нідерландами й Грецією ситуація є значно складнішою.
У Греції процес ратифікації навіть не розпочинали
Парламент в Афінах поки що навіть не приступав до розгляду питання угоди про асоціацію. Деякі експерти припускають, що грецьким депутатам зараз просто не до українського питання, оскільки вони повністю зайняті кризою у власній країні. Інші, однак, не виключають, що затягування процесу ратифікації пов’язано із загальним скепсисом щодо угоди з боку лівої партії СИРІЗА, якій після перемоги на останніх виборах вдалось сформувати коаліційний уряд.

"Це не є секретом і, можливо, вони навіть використовуватимуть це питання як свого роду козир у торгах, аби отримати поступки в якихось інших сферах", - зауважив у розмові з DW експерт брюссельського Європейського центру політичних досліджень (CEPS) Гійом ван дер Лоо. Він нагадав також про тісні контакти між грецьким прем'єром Алексісом Ципрасом та російським президентом Володимиром Путіним і не виключив, що Афіни можуть використовувати українське питання й заради підтримки зв'язків з Росією.
Очільник афінського центру політичних досліджень ELIAMEP Танос Докос переконаний, що подібні ідеї, якщо й мали місце в грецькому уряді на початку року, то сьогодні вони вже не домінують у політиці й не є актуальними. "Я не думаю, що уряд розігруватиме якісь карти в питанні відносин з Україною чи відносин між ЄС та Росією. Вони розуміють, що Греція не має такого важелю", - сказав він у розмові з DW.
В Афінах взяли час до кінця листопада
Частково причина затримки процесу ратифікації угоди грецьким парламентом, за словами Докоса, полягає в тому, що депутати спочатку були на літніх канікулах, а потім відразу відбулись парламентські вибори. Інша причина полягає в тому, що парламентарі хотіли б завершити процес ратифікації угоди про асоціації з Україною разом зі схожими угодами між ЄС та Грузією і Молдовою, каже Докос. За його інформацію, вони сподіваються завершити цей процес упродовж листопада цього року.
"Це питання, можливо, й справді не було одним із першочергових пріоритетів уряду. Тобто вірогідно, що ніхто особливо не наполягав на завершенні цього процесу. Але я не бачу ознак якогось наміру не ратифіковувати угоду з Україною", - стверджує експерт.
DW намагалася отримати підтвердження таких намірів, відправивши запит до МЗС Греції. Однак на момент публікації цього матеріалу відповідь з Афін так і не надійшла.
Нідерландський "камінь спотикання"
Нинішнім "каменем спотикання" в процесі ратифікації угоди між Україною та ЄС усе ж є радше запланований референдум у Нідерландах. Принаймні так вважає Гійом ван дер Лоо. Процес ратифікації в Нідерландах призупинився внаслідок того, що євроскептики домоглися проведення в цій країні референдуму стосовно угоди про асоціацію між ЄС і Україною, хоча парламент документ уже підтримав.

Гійом ван дер Лоо нагадує, що результати референдуму, якими б вони не були, не зобов'язуватимуть уряд в Гаазі ні до чого, оскільки всенародне опитування носить лише рекомендаційний характер. Втім, якщо більшість нідерландських виборців у підсумку все ж проголосує проти угоди, "це буде дуже поганим політичним сигналом, незручним для нідерландського уряду", вважає ван дер Лоо.
Референдум за рахунок популізму
При цьому експерт наголошує на популізмі, який євроскептична група Geen Pijl використовувала під час агітації населення країни з метою зібрати підписи для проведення голосування. "Вони офіційно розповідають, що зона вільної торгівлі, яка має на практиці запрацювати з 1 січня 2016 року, означатиме, що європейські й зокрема нідерландські платники податків муситимуть рятувати українські банки й що мільярди євро з їхніх грошей потечуть до України. Усе це, звісно, повна нісенітниця й не відповідає дійсності", - наводить приклад ван дер Лоо.
І справді, після перегляду поширеного в інтернеті агітаційного ролику Geen Pijl складається зовсім хибне враження - не лише про зміст угоди, але й про її імплементацію. Приміром, ініціатори нідерландського референдуму кажуть, що угода буцімто буде повністю імплементована з 1 січня 2016 року. Тоді як насправді ця дата означатиме лише початок тимчасового застосування тієї частини угоди, що стосується ЗВТ між Києвом та Брюсселем. При цьому інша - політична - частина угоди тимчасово застосовується уже понад рік.
Тимчасове застосування може працювати "вічно"
І все ж таки ван дер Лоо не втрачає оптимізму. "Якщо референдум у Нідерландах продемонструє негативний результат, це справді буде складна ситуація, але моє відчуття підказує мені, що заблокувати процес ратифікації угоди буде важко", - каже експерт. Навіть якщо теоретично припустити, що Нідерланди взагалі відмовляться ратифікувати угоду, варто пам'ятати, що вона вже є тимчасово імплементованою, тобто працює, пояснює експерт. "І дія тимчасової імплементації буде просто продовжена. З юридичної точки зору тимчасове застосування угоди може продовжуватися вічно", - каже брюссельський експерт.

Такий висновок можна зробити і з офіційної відповіді Європейської служби зовнішньої дії на запит DW. Офіційного "дедлайну" щодо ратифікації угоди окремі країни ЄС не мають, каже речниця Служби Майя Косьянчич. На запитання, чи буде тимчасове застосування угоди про асоціацію та ЗВТ з Україною чинним, поки її не ратифікують усі члени Євросоюзу, незалежно від тривалості цього процесу, вона відповідає однозначно: "Так". "Ми розуміємо, що ці процеси в державах-членах ще тривають. Внутрішні процедури для такої ратифікації перебувають у компетенції окремих держав", - ідеться у відповіді Косьянчич.

Гійом ван дер Лоо пояснює, що до остаточної ратифікації угоди після 1 січня 2016 року тимчасово застосовуватимуться 90 відсотків положень документа. Тобто залишається 10 відсотків, які наберуть чинності лише після затвердження угоди всіма країнами ЄС. Як пояснив ван дер Лоо, йдеться про такі моменти, як спільна безпекова політика, захист прав інтелектуальної власності або, наприклад, захист та запобігання дискримінації громадян ЄС та України, котрі легально працюють на території однієї чи іншої сторони угоди. Належить до таких положень і питання щодо угод про взаємну реадмісію осіб. "Тобто це в цілому досить загальні положення, але й вони, звісно, мають велике політичне значення", - підсумовує ван дер Лоо.

comments powered by HyperComments

Последние