«ДИНАМО» — «ШАХТАР» — 0:2. ТАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ МАТЧУ. НЕДОЛІКИ ПОБУДОВИ ПОЗИЦІЙНИХ АТАК ТА «ПРОБЛЕМА» ЛЕНСА

15.07.2015 19:50

Мірча Луческу намагається компенсувати слабкі позиційні атаки за допомогою високого пресингу, тиску на суперника з відбором м’яча і проведенням атак на зміні фаз гри. У «Динамо», як і навесні, є проблема з рухом м’яча між лініями, до якої може додатися втрата Ленса — півзахисникові буде вкрай складно знайти заміну.

Перша офіційна гра сезону ще раз продемонструвала старі проблеми обох команд, що лежать у площині позиційних атак. Вихід з-під пресингу і гра між лініями суперника, швидкий рух м’яча від захисників до форвардів, тривалий контроль м’яча за допомогою коротких та середніх передач для подолання захисних побудов суперника — без цього команда не може розраховувати на успіх при здійсненні позиційного нападу. Просування вперед здійснюється за рахунок гри між лініями захисту суперника. Позиційна атака також може розвиватися за допомогою довгої передачі у вільну зону, де до невеликої кількості гравців групи атаки підтягуються партнери та підтримують наступальні дії — це також складові позиційного наступу.

Також атаки поділяються на атаки зі стандартних положень, контратаки, маневрені контратаки. Втім, із цими компонентами гри «Динамо» і «Шахтар» не мають очевидних проблем. Навпаки, гру на просторі та швидкий вихід у контратаку можна віднести до сильних сторін обох колективів. Але оскільки обидва наставника прагнуть керувати грою через контроль м’яча, важливим елементом є саме позиційна атака.
Мірча Луческу вже два роки не може знайти адекватну заміну на полі Фернандіньо: бразилець був тим виконавцем, який швидко рухав м’яч у позиційних атаках і вдало насичував необхідні зони для отримання чисельної переваги. Тож жоден інший гравець не став такою відчутною втратою для «гірників». Ми можемо говорити і про те, що Луческу не бажає адаптувати тактичний малюнок гри під існуючих виконавців, а все ще продовжує пошуки заміни Ферні. Що більш важливо: гравці під тактику, чи тактика під гравців — ці питання постійно виникають в обговореннях футбольних спеціалістів і однозначної відповіді тут немає. Є наставники, котрі ставлять тактику вище за виконавців і підбирають гравців під власну систему гри, або змінюють їхні амплуа. Існують спеціалісти, котрі не є прихильниками певного тактичного розташування і пристосовують тактику під наявних виконавців. Мірча Луческу вочевидь належить до першої категорії наставників.

Тим не менше, якщо ти хочеш володіти територією і м’ячем, але не маєш виконавців, які будуть добре рухати м’яч між лініями суперника, мусиш дещо змінювати акценти гри команди. «Шахтар» вже добре знайомий з побудовою Реброва «4-1-4-1» і низьким розташуванням Рибалки між центральними захисниками своєї команди або ж — у зоні між захисниками та двійкою півзахисників над ним. Його позиція утворює трикутник позаду, що надає чисельну перевагу у першій фазі атаки. Трійка динамівців розпочинають атакуючі дії проти двійки нападників гірників. Щоб нівелювати цю перевагу, «Шахтар» розпочав гру з високого пресингу — вся коробка «гірників» піднялася високо по полю (не лише група гравців атаки). На меті — створення тиску на двох центральних захисників «Динамо» від Гладкого і Тейшейри, тоді як на позицію Рибалки мав тиснути Фред. Інші виконавці не працюють так агресивно по опонентах, але розташовані на такій відстані, котра дозволить швидко вступити у відбір у випадку передач на крайніх захисників.
Вище на малюнку, наведено типовий епізод перших 30-ти хвилин матчу, що дозволяв " гірникам" розривати зв’язок між гравцями півзахисту «Динамо».

Основна мета такого пресингу розірвати взаємодію між Рибалкою із Велозу та Сидорчуком, тим самим унеможливити гру між лініями захисту «Шахтаря», а відповідно і зменшити темп розвитку позиційної атаки. Звичайно, не відкидаючи основного завдання пресингу — відбору м’яча на чужій половині поля з швидким розвитком власної контратаки. Особливо перших 30-ть хвилин, а загалом — весь перший тайм «гірникам» вдавалося диктувати умови гри завдяки цим діям. Фактично, високий тиск на суперника дозволив підопічним Луческу володіти територією. Так, м’ячем на око більше володіли динамівці, але це було володіння на власній половині поля, а майже кожна втрата м’яча призводила до потенційно небезпечного моменту, оскільки дозволяла супернику працювати на швидкості та просторі.

Вище на малюнку вказано епізод з відсутністю взаємодії між Рибалкою і Велозу із Сидорчуком. Рибалка вимушений шукати позицію дуже низько на полі, звідки не можливо швидко розгорнути атакуючі дії.

Можемо вести мову, що Луческу підібрав цей варіант ведення гри під «Динамо», хоча в цілому він може працювати проти будь-якої команди, яка використовує трикутник у центрі поля (працює у системах «4-1-4-1», чи «4-3-3»). Ризики будуть виникати за умови, якщо у суперника двійка атакуючих півзахисників будуть знаходити простір між лініями і швидко виходити з-під пресингу. У даному матчі Велозу і особливо Сидорчук не впоралися з цим завданням. Також очевидно, що підтримувати такий тем неможливо потягом усього матчу, що було добре помітно по перерві, коли «гірники» вже не так високо і не так агресивно працювати на половині поля «Динамо» без м’яча, здебільшого зустрічаючи опонентів на межі центральної лілії поля. Так, обидві команди ще не набрали оптимальних кондицій, але і «Шахтар» і «Динамо» перебувають приблизно в однаковій готовності.

Після тридцятої хвилини матчу і по перерві, зменшився тиск від «гірників», і «Динамо» отримало можливість розігрувати лишнього виконавця у середині поля.
Фактично ми маємо цю ж ситуацію «три в два», що і на попередньому малюнку, але тепер Рибалка приймає м’яч значно вище, і з цієї позиції він не лише може шукати передачами Велозу чи Сидорчука, але й самостійно загострювати гру через довгу передачу на крайніх вінгерів — форвардів.


 

comments powered by HyperComments

Последние